5 сторінка

 V сторінка нашої веб-подорожі:

«Загадки»

1.     На ріднім полі шепчуть колоски,

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово:   (Україна)

2.     У світі одна – всім потрібна вона.    (Батьківщина)

3. Ми родились у долині,

У білесенькій хатині,

Коло вишень і калини.

За хатиною садок

І зелений моріжок,

Там багато є квіток.

Під горбом ставочок сяє,

Різна рибонька гуляє,

Качка з дітьми пропливає.

Як же зветься гарний край,

Де за ставом степ і гай

Пишно квітнуть, наче рай? (Україна)                          

4.     На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти, то скажіть же, діти,

Що це за країна? …( Наша славна Україна!)

5.     Цей фахівець нам розказав

Про долі націй та держав,

Де наші пращури жили,

Які в них звичаї були?

Які одежа, посуд, хата,

Та ще цікавого багато.

Розкопки буде він вести,

Щоб нам минуле довести. (Археолог)

6.     У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

7.     В мене є великий хист:

Я співаю, як артист.

Спів той радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

8.     Сплелися у коло

Усі квіточки з поля.

Барвисті, душисті,

В стрічках шовковистих.

І кличе в танок

Український… (Вінок)

9.     Говорить доріжка —

Два вишитих кінця:

«Умий своє личко,

Щоб грязюка зійшла,

Щоб мене не забруднити,

Треба вчасно лице мити». (Рушник)

10.                       Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна)

11.                       У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині край.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без ... (Батьківщини)